ЛИТЕР.NET
ГЕОПОЭТИЧЕСКИЙ СЕРВЕР КРЫМСКОГО КЛУБА
создан при поддержке Фонда Дж. Сороса
ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА ИСТОРИЯ ОБНОВЛЕНИЙ ПОИСК ГЛОССАРИЙ КОНТАКТ

 
Юрий АНДРУХОВИЧ Про Издрика

Юрій АНДРУХОВИЧ

 

Про Iздрика

Iз циклу есеїв про українських літераторів

 

Про нього відомо тільки те‚ що він мешкає де-небудь у Калуші. Але по четвергах приїздить до Станіслава. Він завжди ходить містом із початою пляшкою мінеральної води. Час до часу надпиває з пляшки. І так до вечора‚ поки не повернеться в Калуш. Одного разу в суботу я побачив суб‘єкта‚ що йшов мені назустріч з початою пляшкою мінеральної води. (Парадокси мовлення: “йшов на зустріч із початою пляшкою мінеральної води”). “Якби сьогодні не була субота‚ а був четвер‚ я подумав би‚ що це Іздрик”‚ – подумав я. Не встиг я подумати‚ як зустрічний був уже зовсім близько. Тут зненацька з‘ясувалося‚ що це Іздрик. Висновок звідси один: кожне правило має свої винятки.

 

Про нього відомо також те‚ що повертаючись із Франківська до Калуша вечірнім дизелем‚ він майже завжди просипає зупинку в Калуші. Потім виходить на першій-ліпшій станції (чим перша вона від Калуша‚ тим ліпша) і‚ допиваючи мінеральну воду з початої пляшки‚ думає‚ що робити далі. За кілька годин він дочікується дизеля у зворотному напрямі і сідає в нього. Але‚ як правило‚ знову просипає Калуш. Якось він упродовж тижня курсував між Франківськом і Моршином‚ жодного разу не прокинувшись у Калуші. Це тривало б вічність‚ якби врешті його родина не вийшла по нього на калуський вокзал і не розбудила його голосними криками з перону. Так вдалося розірвати це зачароване коло.

 

Якось у тому ж таки дизелі відбувалася тотальна перевірка квитків. “Мущина‚ а шо у вас?” – запитала в нього залізна пані залізниць. Іздрик був дуже стомлений цілоденним перебуванням у Франківську і ледве спромігся витиснути з себе: “П-с-с-свідчення...”. “Вам показати?” – дисципліновано запитав трохи згодом.

Залізнична пані оцінила досвідченим поглядом його самого‚ його стан‚ його дисциплінованість‚ а також почату пляшку мінеральної води і‚ зітхнувши‚ відповіла: “Та шо ви вже можете показати...”

Але не мала при цьому рації.

 

Зате у Відні я всім показував книжку “Екзотичні птахи і рослини”. Але оскільки там ніхто не читає по-українському‚ то я змушений був зосереджувати їхню увагу на малюнках. “Це робив мій приятель Іздрик‚ – пояснював я. – Про нього відомо тільки те‚ що він мешкає де-небудь у Калуші. Але по четвергах приїздить до Станіслава. Він завжди ходить містом із початою пляшкою мінеральної води. Час до часу надпиває з пляшки. І так до вечора‚ поки не повернеться в Калуш”. Мої співрозмовники розуміюче кивали головами і казали “toll!” Хоча іноді були серед них і такі‚ що казали “super!”

 

Іншого разу я розповідав у Відні про те‚ що в ориґіналі Іздрикові малюнки в моїй книжці це насправді зовсім не малюнки‚ а такі величезні полотна розмірами десять на чотири метри. Нібито він робив їх у Кракові спеціально до візиту Найсвятішого Папи. Нібито ними було прикрашено краківські вулиці‚ якими пересувався папський ескорт. Забачивши Іздрикові полотна‚ Папа буцімто наказав зупинити процесію. “Хто є той несамовитий артиста‚ котрий втяв такі неймовірної потуги концепти?” – запитав латинською мовою Папа‚ визираючи з паланкіна‚ несеного вісімкою чорношкірих невільників. “Ego sum”‚ – відповів з натовпу Іздрик‚ надпиваючи мінеральну воду з початої пляшки. “Ах знову ці українці!” – розчулився Папа і млявим помахом чи то поблагословив‚ чи то наказав рушати далі.

 

Якось у Відні я показував свою книжку австрійському письменникові Гельмутові Айзендле. Він дуже старий‚ мудрий і розважливий‚ тому що п‘є багато вина. Оскільки Гельмут не вміє читати по-українському‚ то я зосередив його увагу на малюнках. “Це робив мій приятель‚ – пояснював я. – Його навмисне запросили до Кракова‚ щоб він показав їм ангелів. Це ангели!” – тицяв я пальцем у книжку.

“Так-так‚ це ангели‚ – заспокоїв мене Гельмут‚ гортаючи сторінки. – Я теж думаю‚ що це ангели. Швидше за все‚ саме так вони і виглядають”. Після чого віддав мені книжку і сягнув по останні два літри.

Висновок звідси один: розумній людині нічого не треба казати двічі.

 

Історій про Іздрика є безліч або принаймні декілька. Це був лише початок. А продовження – саме так‚ зараз буде продовження‚ наступна історія про Іздрика – сам Іздрик!


 
Fatal error: Uncaught Error: Call to undefined function set_magic_quotes_runtime() in /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php:221 Stack trace: #0 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php(323): SAPE_base->_read() #1 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php(338): SAPE_base->load_data() #2 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/down.php(6): SAPE_client->SAPE_client() #3 {main} thrown in /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php on line 221