ЛИТЕР.NET
ГЕОПОЭТИЧЕСКИЙ СЕРВЕР КРЫМСКОГО КЛУБА
создан при поддержке Фонда Дж. Сороса
ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА ИСТОРИЯ ОБНОВЛЕНИЙ ПОИСК ГЛОССАРИЙ КОНТАКТ
КОЛЛЕГИ:
Vavilon.ru
Журнал
TextOnly
ExLibris НГ
Русский
Журнал
Галерея
М.Гельмана
Курицын-
Weekly
Библиотека
М.Мошкова
Малый Букер
М.Эпштейн:
Дар слова
Rema.ru
Интернет-
клуб
СКРИН
Ferghana.ru
Александр
Левин
Леонид
Каганов
Растаманские
сказки
Журнальный зал
Amason.com

 
Юрий ИЗДРИК Фиолет и ультрафиолет
 

Юрiй IЗДРИК

ФIОЛЕТ I УЛЬТРАФIОЛЕТ

 

Як правило, поняття “культура” i “мистецтво” вважають дуже спорiдненими, мало не тотожними. Однак це абсолютно хибний стереотип. Мистецтво -- дуже специфiчна сфера людської дiяльностi, її неможливо хоч якось охарактеризувати, адже вона непiдвладна класифiкацiям, реѕструванню, вивченню. Реѕструвати i вивчати можна лише продукти цiѕї дiяльностi, так званi “твори мистецтва”, котрi iз самим мистецтвом плутати не варто. Мистецтво -- одна з небагатьох речей, що не належать культурi, хоча твори мистецтва складають суттѕву частину її корпусу. I тут немаѕ жодної суперечностi. Парадокс полягаѕ лише в тому, що чим бiльшi територiї завойовуѕ культура, тим менше шансiв залишаѕться мистецтву. Воно витiсняѕться iз своїх звичних ареалiв у резервацiї формальних пошукiв i вимушених експериментiв. Але жоднi винаходи не є виходом -- потрапляючи в силове поле культури, вони тiльки побiльшують її й без того гiпертрофоване тiло. Тому, власне кажучи, 99 вiдсоткiв того, що дiѕться в сьогоднiшньому “арт-процесi”, iз мистецтвом нiчого спiльного не має.

Про це я думав, спостерiгаючи акцiю “Фiолетовий оксамит”, яка вiдбулася нещодавно в Одесi з iнiцiативи Уте-Вiкторiї Кiльтер. Добре знана як арт-критик, куратор i культуртреггер, вона маѕ неабиякий досвiд в органiзацiї подiбних акцiй, де художникам фактично надаѕться можливiсть зреалiзувати будь-яку iдею в межах вiдведеного простору. Концепцiї таких виставок, як правило, формулюються достатньо обтiчно, щоби створити ситуацiю максимальної свободи, i в той же час бути достатнiм обгрунтуванням для отримання чергового гранту. Однак ситуацiя максимальної свободи не передбачає, скажiмо, що живописець всерйоз демонструватиме свої полотна. Живопис бiльше нiкого не цiкавить. Про нього навiть згадувати непристойно -- вiдразу вiдчуѕш на собi зневажливi погляди. Бо йдеться про т.зв. “сучасне мистецтво”, хоча навряд, чи хтось знаѕ, що означають цi слова. Швидше за все -- мистецтво, яке намагаѕться залишатися мистецтвом, все бiльше скидаючись на автоiмiтацiю. (Звичайно, художнику можна, скажiмо, просто повiсити на стiну картину, але й це вже розцiнюватиметься як певний перформенс, а сама картина разом iз стiною й цв’яхом, на якому висiтиме, буде вiднесена до розряду iнсталяцiй. Я далекий вiд того, аби iз завзяттям грiнпiсу захищати традицiйнi види творчостi -- адже для справжнього митця завжди особливо важливим ѕ вiдчуття часової доречностi, -- та все ж не певен, чи згадане розумiння сучасного дiйсно може гарантувати вiдповiднiсть теперiшньому часовi).

Тому подiбнi виставки зазвичай перетворюються на своѕрiдний атракцiон, лунапарк для богемної публiки, мiсце для “тусовки”. Все це позбавлене будь-якого сенсу -- естетичного, екзистенцiйного, емоцiйного, комунiкативного, ба навiть, здаѕться, меркантильного. Спрацьовуѕ якийсь дивовижний, по-кафкiанськи непереборний механiзм суспiльної органiзованостi -- щось вiдбуваѕться тому, що не може не вiдбутися, масова аберацiя зору набуваѕ ознак галюцинацiй, гiпнотична сила ритуалiв паралiзуѕ свiдомiсть.

Однак, за найвищим рахунком сенс у цьому все ж таки ѕ. Мистецтву вже нiкуди сховатися вiд нищiвних обiймiв культури -- навiть мовчання, чисте полотно, випалене полотно, вiдсутнiсть полотна потрапили в її реѕстри. Тому iмiтуючи само себе воно хоча б у такий спосiб знаходить шанс вiдбутися i, можливо, залишившись непомiченим, якось врятуватися. Бо в найглибшiй природi мистецтва лежить необхiднiсть вiдправити сигнал. Однак характерний для сьогодення надмiр iнформацiї переростаѕ в шум, в якому однаково губляться i крик i мовчання. Тому залишаѕться iмiтувати крик, беззвучно розтуляючи рота, або кричати подумки. Це досконалий камуфляж, але вiн нiколи не буде остаточним, бо наступним кроком виявиться iмiтацiя iмiтацiї, а далi -- iмiтацiя iмiтацiї iмiтацiй, i в цiй безконечнiй гонитвi-втечi ввижаѕться тiнь есхатологiчної межi, безповоротна втрата власної сутностi.

Та все ж варто сподiватися на неосяжнiсть Прекрасного, яке може пiдстерiгати де завгодно. Пам’ятати, що колiр iснуѕ i поза межами видимого спектру. I про те, що музика не вкладаѕться в рамки слухового дiапазону. I про те, що Дух Божий, як вiтер -- вiѕ там, де хоче.

 

                                                                                                                           


 
ПРАВДА
о Крымском
клубе
ТРУДЫ и ДНИ
АВТОРЫ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ФЕСТИВАЛИ и
КОНГРЕССЫ
ФЕСТИВАЛЬ ПОЭТОВ
ГЕОПОЭТИКА
ЭКСПЕДИЦИИ
МАДАГАСКАР
ГЛОБУС
УКРАИНЫ
ДНЕПР
ХУРГИН
АНДРУХОВИЧ
Мир искусств
Котика
ВЕРБЛЮДОВА
ЗАНТАРИЯ
В.РАЙКИН
ЕШКИЛЕВ
ИЗДРИК
ЖАДАН
Fatal error: Uncaught Error: Call to undefined function set_magic_quotes_runtime() in /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php:221 Stack trace: #0 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php(323): SAPE_base->_read() #1 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php(338): SAPE_base->load_data() #2 /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/down.php(6): SAPE_client->SAPE_client() #3 {main} thrown in /home/virtwww/w_liter-aaa_44b54048/http/ccc3edd198828463a7599341623acddc/sape.php on line 221